Того, хто задав настільки високу планку майстерності, що важко уявити чи можна взагалі її ще вище підняти. Алесандро Роза Віейра, або просто Фалькао - еталон для усіх молодих футзалістів.

Тричі найкращий у світі

Та що там казати, його велич не піддають сумніву навіть конкуренти. Найкрасномовнішим свідченням цього є татуювання на нозі іншого великого майстра футзалу - португальця Рікардінью: "Фалькао - номер один".

Усю свою кар’єру феноменальний бразилець провів на батьківщині, змінивши більше, ніж десяток клубів. Отримати чотири поспіль звання найкращого гравця чемпіонату у перенасиченій талантами Бразильській лізі - місія майже неможлива. Фалькао це вдалося. У футзалі свої закони і, на відміну від великого футболу, для того щоб отримати світове визнання, переїжджати до Європи, на щастя, зовсім необов’язково. Відтак Фалькао, який так і не спробував себе на старому континенті, тричі отримав від ФІФА нагороду найкращому футзалісту світу.

Поза межами Бразилії

Та все ж були щасливці, які мали нагоду на власні очі побачити його гру за межами Бразилії. Фалькао зіграв на чотирьох останніх чемпіонатах світу у складі національної збірної. Результат просто неземного рівня гри - два звання найкращого гравця турніру. Критики часто закидали йому, що найголовніші матчі бразилець проводив не так яскраво, як поєдинки проти слабких суперників. Мовляв, Фалькао може скільки завгодно знущатися над румунським голкіпером, та от справжній вимір величі - це фінальні протистояння із іспанцями, де захмарний рівень концентрації, а ціна помилки надвисока.

Травмований тріумфатор

Після цьогорічного футзального мундіалю у Таїланді геніальність Фалькао уже не ставить під сумнів ніхто. Приїхавши на турнір із травмою, він провів на майданчику лічені хвилини, та все одно зумів стати одним із головних героїв завойованого титулу. Пошкодження заважало йому виконувати коронні фінти, однак Фалькао навіть у таких кондиціях умудрився вкотре отримати найзахопливіші відгуки.

 У чвертьфінальному матчі із аргентинцями "селесао" поступались 2:0 і ніяк не могли переломити хід гри. Керманич бразильців, вже здається від безвиході, кинув у бій травмованого лідера і той зумів врятувати гру. Після чого увесь світ побачив, що він зовсім не Бог, а, як і всі, звичайна людина. Футзальний геній просто і щиро заплакав. Саме два голи Фалькао вивели його команду до півфіналу. Ну а в головному матчі турніру проти іспанців він іще раз довів свою велич, прекрасним ударом перевівши гру у овертайм за чотири хвилини до завершення основного часу.

Не може довго без м'яча

У 2005-му Фалькао спробував себе у великому футболі, провівши кілька матчів у складі "Сан Паулу". Короткочасна зміна фаху лише допомогла зрозуміти - його стихія саме футзал, де не треба п’ять, а то й цілих десять хвилин чекати на пас. Така розлука із м’ячем нестерпно довга для нього. На футзальному майданчику усе значно динамічніше. А головне - м’яч майже завжди у ногах. А розлучається із круглим Фалькао найчастіше лише тоді, коли потрібно відправити його у сітку воріт. Або ж тоді, коли партнер у значно вигіднішій позиції.

Ось такий він Фалькао. Футзальний Пеле, дружбою із яким пишаються і справжні чарівники великої гри.