Історія

Простежити еволюцію від старовинних ігор з битою і м'ячем до бейсболу важко. Французький манускрипт 1344 року містить ілюстрацію, на якій зображені священики, що грають у гру, імовірно la soule, багато в чому схожу на бейсбол.^[1] Інші старі французькі ігри, такі, як théque, la balle au bâton і la balle empoisonée також мають деяку схожість з бейсболом.^[2] Прийнято вважати, що сучасний бейсбол розвинувся в Північній Америці з старішої гри rounders, популярної у Великобританії та Ірландії. В американських газетах початку XIX століття згадувалися гри під назвами «Бейсбол» (англ. Base-Ball), «Базовий м'яч» або «Основний м'яч» (англ. Bass-Ball, Base Ball), «База» (англ. Base), «М'яч у мету» (англ. Goal Ball), «Міський м'яч» (англ. Town Ball). У 1829 році в США вийшла «Власна Книга Хлопчика» (англ. The Boy's Own Book), яка вважається першою відомою друкованою згадкою про гру, що нагадує бейсбол.

Довгий час автором правил бейсболу вважався Абнер Даблдей з американського містечка Куперстаун. Проте зараз оскаржується навіть той факт, що людина з таким прізвищем взагалі проживала в Куперстауні.^[3] У 1845 році житель Нью-Йорка, член New York City's Knickerbockers club Александр Картрайт розробив правила гри в бейсбол,^[4] які незабаром були прийняті всіма бейсбольними клубами міста. 19 червня 1846, відбувся перший матч за правилами Картрайта. У 1869 році в місті Цинциннаті місцева команда «Ред Стокінгс» стала першою командою, що почала платити гравцям гроші за участь в матчах. А вже через два роки була створена перша в США і у світі професійна бейсбольна ліга. На початок XX століття в більшості міст східного узбережжя США була своя професійна бейсбольна команда. Хоча, за деякими даними, New York Knickerbockers грали ще в 1845 році, матчем, який на даний час вважається першим офіційно зареєстрованим бейсбольним матчем в історії США відбулася 19 червня 1846 року в Гобокен, Нью-Джерсі: New York Nine переміг Knickerbockers 23-1, в чотирьох ініґах.^[5]

Чемпіонат світу з бейсболу проводиться з 1938 року серед чоловіків і з 2004 року серед жінок. У вересні 1986 року МОК включив бейсбол і софтбол в програму літніх олімпійських ігор. 8 липня 2005 на 117-ій сесії МОК в Сінгапурі бейсбол і софтбол були виключені зі списку олімпійських видів спорту, як через недостатню популярність в більшості країн-членів МОК, так і через розбіжності між МОК і Лігою бейсболу США, яка відмовилася переносити свої змагання на час проведення Олімпійських ігор.^[6] В результаті на Олімпійських іграх в Пекіні бейсбол було представлений востаннє. Однак не виключається й повернення до обговорення даної теми після Олімпійських ігор 2012 року.

Основні правила

Бейсбольний майданчик

У бейсбол грають 2 команди по 9 гравців. Мета гри — здійснити якомога більше оббігань (ранів — англ. run), кожне з яких починається в кутку сектора і проходить через чотири бази — розташовані в кутах квадрата (20х20 ярдів або в метричних одиницях 18,3x18,3 м). Початкова база в кутку сектора називається домом (англ. home). За кожну перебіжку, що починається з дому і закінчується на ньому, команда отримує одне очко.

Команди по черзі грають в атаці й захисті. Одна зміна, протягом якої кожна з команд зіграла в атаці й захисті, називається інінґом. Звичайна бейсбольна гра складається з 9 інінґів, але, якщо переможець не визначений, продовжується у додаткових інінґах, доки доля матчу не вирішиться. Іноді в любительських змаганнях правила турнірів можуть визначити меншу кількість інінґів.

Фаза атаки для кожної команди триває, доки супротивник не виведе з гри трьох гравців. На початку фази атаки бази вільні, єдиний гравець команди стоїть у домі, чекаючи на подачу від супротивника. М'яч подається з особливої точки в центрі квадтату, окресленого базами, гравцем команди, що грає в захисті, якого називають пітчером (англ. pitcher). Пітчер подає м'яч таким чином, щоб він потрапив до іншого гравця команди-захисника — кетчера (англ. catcher), пройшовши над домом на висоті від коліна до плеча гравця команди, яка грає в нападі (в цій фазі гри такий гравець називається бетером — англ. batter). Успішно відбивши м'яч битою таким чином, щоб він опустився на землю в межах сектора, бетер кидає биту й біжить до першої бази (у цій фазі гри він стає ранером — англ. runner). Якщо ранер добігає до бази швидше, ніж команда супротивника докине туди м'яч, він здійснив перший етап своєї перебіжки й перебуває в безпеці, доки в гру не вступить наступний бетер. Якщо наступний бетер успішно відбиває м'яч, то команда уже має на полі двох ранерів, один із них рухається до першої бази, а другий — до своєї наступної. Ранер на першій базі може також добігти до другої навіть при неуспішному відбиванні м'яча другим бетером. У такому випадку говорять, що він «украв базу». Так продовжується доти, доки команда, що грає в захисті, не зуміє вибити з гри трьох гравців команди, яка грає в атаці. Кожен із ранерів при успішній грі партнерів може добратися до кінцевої бази — до дому, принісши своїй команді очко.

Особливим успіхом бетера є хоум-ран (англ. home run) — настільки успішно відбитий м'яч, що він вилітає за поле (в межах ігрового сектора), зазвичай на далекі трибуни. У такому випадку команда супротивника не може принести м'яч на базу, і гравець може спокійно підтюпцем (під овації трибун) оббігти всі бази до дому. При цьому усі інші ранери, що перебували на базах, теж завершують свій шлях. Хоум-ран, у випадку повністю завантажених баз приносить 4 очки і називається великим шоломом (англ. grand slam).

Бетерів і ранерів можна вибити з гри кількома способами. Бетер вибуває, коли пітчер команди супротивника зумів здійснити проти нього три страйки (англ. strike), коли відбитий ним м'яч ловлять у повітрі, не дозволивши м'ячу торкнутися землі. Ранер вибуває, якщо він не встигає добігти до бази швидше, ніж туди принесуть м'яч, або якщо його торкнувся гравець команди супротивника, тримаючи підкинений йому м'яч у руці.

Подавання і відбивання м'яча

Пітчер (англ. pitcher) — гравець, що кидає м'яч з центра квадратного майданчика (англ. pitcher's mount — пітчерська гора). Бетер повинен вирішити, чи треба йому відбити кинутий пітчером м'яч. Якщо бетер здійснив спробу удару, і його бита, не влучивши в м'яч, перетнула лінію дому, це страйк (англ. strike), незалежно від того, чи пітчер виконав подачу за правилами. Якщо гравець що б'є не ворухнув битою, то суддя гри визначає, чи пролетів м'яч над домашньою базою на висоті від колін до грудей бетера, в так званій зоні страйка. Якщо пролетів то це страйк, якщо ні — це бол (англ. ball).

Якщо гравець відбив м'яча, але м'яч вийшов за межі сектора бейсбольного майданчика — це фаул-бол (англ. faul-ball). Фаул-бол також є страйком, проте фаул-бол не може бути останнім третім страйком. При двох страйках фаул-бол вважається незіграним м'ячем рахунок страйків-болів не змінюється.

При трьох страйках — це зветься страйк-аутом — бетер тимчасово виходить з гри (в цьому інінґу). При невдалій грі пітчера після чотирьох болів бетер переходить на першу базу. Така ситуація зветься вок (прогулянка пішки, англ. walk). Якщо гравець відбив м'яча в зоні сектора бейсбольного майданчика і він вилетів до глядачів або далі, то така ситуація зветься хоум-раном (англ. home run). Після цього гравець може спокійно оббігти бази і отримати один ран, всі гравці атаки що стоять на базах теж спокійно оббігають і отримають по одному рану. Таким чином можна здобути від одного до чотирьох ранів.

Популярність у світі

У 1919 році, філософ Моріс Рафаель Коен описав бейсбол як національну релігію в Америки.^[7] Бейсбол вважається американською грою, і найбільшу популярність він має у США, де існує широка система професійних та аматорських ліг. Найсильніша бейсбольна ліга США - Головна бейсбольна ліга поділена на Національну бейсбольну лігу і Американську бейсбольну лігу. Найпрестижнішим змаганням є Світова серія, що розігрується щороку між переможцями двох ліг.

Бейсбол також є найпопулярнішим видом спорту в Японії,^[8] в деяких країнах Карибського басейну, особливо на Кубі. В деяких країнах Латинської Америки та Далекого Сходу бейсбол популярний, хоча й поступається популярністю футболу.

Український бейсбол

В бейсбол в Україні грають з 1986 року. Українські команди впевнено виглядали в радянському чемпіонаті, кілька гравців брали участь у виступах збірної команди Радянського Союзу.

З 1991 року українська федерація бейсболу та софтболу є членом Європейської Конфедерації та Світової Асоціації. Національна збірна команда України кілька разів вигравала Європейські Чемпіонати в дивізіоні Б — 1993, 2000, 2004 та виборювала право взяти участь у олімпійському відборі в групі А. Українські команди двічі вигравали юніорську Першість Європи (1996 та 2004), двічі були «бронзовими» у кадетських Першостях Європи (1996-97), один раз виграли трете місце в Європі в юнацькій віковій категорії (2003). Збірна кадетів в 1998 році представляла країну у Чемпіонаті Світу, молодіжна команда в 2000 та юніорська в 2007 році брала участь у Світової Серії в США. В Україні проводять національний чемпіонат у двох дивізіонах та Першості в усіх вікових категоріях, існує також першість серед малих Ліг. У 2007 році кіровоградська команда представляла Україну у Європейській першості в Кутно, Польща, де вибороли 1 місце. Переможці одержали путівку до Світової Першості в Детройт, США. Основний бейсбольний центр України - місто Кіровоград. Тут грає багаторазовий чемпіон України. Збірні різних вікових категорій складені в основному вихованцями кіровоградського бейсболу ^[9]

Термінологія

Майданчик

• Інфілд — ближня зона, квадрат, в кутах, якого розташовані бази
• Аутфілд — зона між базами і стіною, що оточує ігровий сектор, глибина поля.

Гравці

Захист

• Пітчер — гравець, який виконує подачу.
  • Стартовий пітчер — пітчер, що розпочинає гру і кидає м'яч більшу її частину.
  • Підмінний пітчер — пітчер, якого випускають на заміну в кінці гри.
• Кетчер (ловець) — ловить кинуті пітчером подачі.
• Філдери — гравці, які ловлять м'яч у полі і доправляють його до баз.
  • Гравці баз — першої, другої та третьої.
  • Аутфілдери — лівий, правий та центральний — розташовуються в глибині поля.
  • Шортстоп — вільний філдер, розташовується трошки далі від баз, вибирає для себе позицію наймовірнішого напрямку удару.

Атака

• Бетер — гравець, який відбиває м'яч битою.
• Ранер — гравець, що перебігає від бази до бази, намагаючись добігти до дому.

Протистояння пітчера й бетера

• Пітч — подача.
• Страйк — правильна подача, яку бетер не зумів відбити.
• Бол — подача, при якій м'яч проходить за межею зони удару.

Рахунок у протистоянні позначається двома цифрами, перша з яких кількість болів, друга - кількість страйків. Наприклад, рахунок 2-1 означає два боли, один страйк.

• Фаул-бол — м'яч відбитий за межі ігрового сектора. Фаул-бол зараховується як страйк, якщо тільки він не є третім страйком.
• Хіт — успішно відбита подача, при якій бетер встигає до бази швидше, ніж туди доставлять м'яч.
  • Сингл — хіт, при якому бетер добігає до першої бази.
  • Дабл — хіт, при якому бетер добігає до другої бази.
  • Трипл — хіт, при якому бетер добігає до третьої бази.
  • Хоум-ран — хіт, при якому м'яч вилітає за обмежувальну стіну. Дозволяє бетеру оббігти всі бази і здійснити ран.
• Вок (прогулянка) — ситуація, при якій бетер переходить на першу базу, оскільки пітчер подав 4 боли.
• Навмисний вок — ситуація, при якій пітчер пропускає бетера на першу базу, навмисне кидаючи 4 боли.
• Флай (муха, метелик) — невдало відбита подача, коли м'яч злітає високо в повітря і падає на ігрове поле, так, що його легко упіймати.
• Жертва — ситуація, коли бетер не відбиває м'яч, а підставляє биту під нього, дозволяючи легко упіймати себе, проте даючи час ранерам перебігти на наступну базу.

Захист

• Страйк-аут — ситуація, при якій пітчер не дозволив жодного хіта впродовж інінґа.
  • Досконала гра — гра, в якій пітчер не дозволив жодного хіта за всі 9 інінґів. Надзвичайна рідкість.
• Плей — ситуація, коли м'яч доправляється до бази швидше, ніж туди прибігає бетер або ранер.
• Дабл-плей — ситуація, коли вибиваються зразу ж два ранери, наприклад, м'яч доправляється до другої бази швидше, ніж туди добіг ранер з першої, а потім, одразу ж, передається на першу базу і гравець першої бази ловить його швидше, ніж туди прибіг бетер.
• Трипл-плей — ситуація, коли вибиваються зразу ж три ранери. Надзвичайна рідкість.

Статистика

• Середній показник відбивання — відношення хітів до виходів на відбивання. Це найпопулярніший показник успішності бетера. Записується з точністю до тисячних. Найвище значення для гравця головної бейсбольної ліги США за кар'єру - 0,367. 0,300 та вище розцінюється як чудовий результат. Значення у 0,400 хоча б за відносно тривалий період - надзвичайно чудовий результат.
• Показник досягнення баз — інший показник ефективності бетера, при розрахунку якого враховуються також воки та випадки, коли кинутий пітчером м'яч влучає у бетера. В принципі може бути меншим за середній показник відбивання, але здебільшого перевищує його.
• Показник слагінгу — показник ефективності бетера, при якому враховується якість удару. Дабли зараховуються з коефіцієнтом 2, трипли - з коефіцієнтом 3, хоум-рани - з коефіцієнтом 4.