Павел Недвед народився 30 серпня 1972 року. У дитинстві  він  успішно виступав за скромні футбольні клуби "Хеб", "Шкалну", "Вікторію" і "Табор".  У 19-річному віці йому надійшло запрошення від більш відомої празької "Дуклі", а вже через рік Павел опинився в "Спарті" - провідній команді Чехії.

У сезоні 1994-1995 він став одним з провідних гравців "Спарти", зігравши 27 матчів та забивши 6 голів, а також вигравши третій чемпіонський титул поспіль. У наступному сезоні він забив вже 14 голів у 27-ми іграх, і ним зацікавилися іноземні клуби. Особливий інтерес до нього проявляв ПСВ Ейндховен. Зі збірною Недвед також виступав успішно. На чемпіонаті Європи -96  збірна Чехії вийшла у фінал, проте поступилася німцям.

У сезоні 1996-97 Павел перебрався до римського "Лаціо", яким в ту пору керував його співвітчизник Зденек Земан.

"Я провів п'ять приголомшливих сезонів у Римі - ділиться своїми спогадами Недвед.  Спочатку довелося несолодко: після Чемпіонату Чехії, Серія А здавалася мені іншою планетою. Але потім все стало на свої місця - ми виграли Скудетто, Кубок Італії, Кубок кубків і європейський Суперкубок".

У 2001 році керівництву "Лаціо" через погіршення фінансового становища клубу довелося виставити чеську зірку на трансфер. За 50 мільйонів доларів Недвед переходить  до  туринського "Ювентуса", де змінює  Зінедіна Зідана, який перебрався у мадридський "Реал". В "Ювентусі" Павелу судилося провести кращі роки своєї кар'єри.

У 2003 році Недведа заслужено визнали кращим футболістом Європи та вручили "Золотий м'яч".

"Матч, в якому я так і не зіграв"

Ліга чемпіонів 2003-2004, півфінал

"Ми вже зустрічались з великими  командами - "Манчестер Юнайтед" та  "Барселоною", залишалася ще одна - галактичний "Реал".

Хто не дуже добре знайомий з футболом, вважав нас приреченими ще до стартового свистка, однак ті , хто трохи розбирається, щосили обговорювали майбутнє протистояння команди мільйонерів проти "робочої" команди. Ми були командою-роботягою, завдяки нашій силі волі ми могли перебігати будь-якого суперника, продовжуючи тиснути  навіть коли сили закінчувалися.  В тій команді були Дель П'єро, Трезеге, Давідс, Тюрам, Буффон ...

Справжні чемпіони, деякі з них - найсильніші у світі на своїй позиції, і недооцінювати нас було нерозумно, а називати нас командою волів було невіглаством. Гравці  "Реала" не допустили цієї помилки, і грали дуже зібрано і уважно, в першому матчі вони нас обіграли, але нам вдалося забити гол, який залишав нам шанс на путівку у фінал.

Матч-відповідь грався в Турині 14 травня.

Вам ця дата ні про що не говорить? 14 травня я виграв Скудетто з "Лаціо" і 14 травня я впустив шанс усього свого життя з "Ювентусом". Дійсно, деякі дати вписуються в історію і мають властивість повертатися .

Ми провели пам'ятний матч, давши урок футболу команді діючих чемпіонів з найбільш зірковим складом у світі. Судив Майєр - швейцарець, якого, на жаль, я буду пам'ятати завжди. Перший тайм ми виграли з рахунком 2:0, суперник здавався розчавленим , Фігу і Зідан грали нижче своїх можливостей, ми ж були напружені до межі. Забивали Трезеге і Алекс. Ми знали, що друга половина матчу буде непростою, але не боялися цього. На поле вийшов Роналдо, і незабаром це принесло свої плоди: у середині другого тайму "Реал" отримав шанс відродити інтригу. Бразилець зіткнувся з Монтеро в штрафній площі і суддя вказав на "точку". До неї підійшов Фігу. Йшла 67-ма хвилина матчу ...

Буффон відбив пенальті, і окрилені цим ми забили третій гол. Його забив я, незважаючи на загрозу дискваліфікації, я грав не шкодуючи себе.

За рахунку 3-0 залишалося грати менше двадцяти хвилин, здавалось справа зроблена, але одна деталь підвела мене, і можливо, "Ювентус".

Я вважав, що це був напад люті, божевілля, даремний фол ...

Легко говорити зі сторони. Коли ти на полі  проти такого суперника  не буває потрібних і непотрібних вчинків. Є гра і є ігрові моменти, які стають все швидше і все несподіванішими . Це не було люттю, швидше ігровою стрімкістю, трансом. Я завжди був з тих, хто на полі викладається без залишку .

Я сфолив на Макманамані  та одразу ж зрозумів, що цей фол обійдеться мені дуже дорого.

Весь стадіон знав, що я під загрозою дискваліфікації, і що мені варто уникати цієї картки. В один з найпрекрасніших моментів у історії клубу трибуни немов облило крижаною водою, і моє серце розбилося.

Я був у розпачі, плакав і не хотів заспокоюватися, я був у повному замішанні і команда разом зі мною, чим дав заряд енергії "Реалу".

Знаєте, хто забив, зробивши рахунок 3-1? Напевно, навряд чи варто нагадувати …

У момент моєї спортивної трагедії Зідан забив перед своєю колишньою публікою на своєму колишньому стадіоні. Суддя додав п'ять хвилин, і Конте був змушений заспокоювати мене  немов дитину, намагаючись привести мене до тями, так як ми ризикували не вийти в фінал, а це було б занадто для матчу, в якому ми домінували від початку і до кінця.

Гра завершилася з рахунком 3-1 і "Ювентус" вийшов у фінал, який потім програв у серії пенальті. Я говорив, що Ліга Чемпіонів завжди була моєю мрією  з самого дитинства, і клянуся, це правда.

Те, що я так і не зіграв цей матч, залишилося моєю  найгіркішою поразкою, я не зміг допомогти своїм товаришам, і цей кошмар досі в мені".

За "Юве" чеський вінгер відіграв вісім сезонів. В цілому він прийняв участь в 327 матчах і забив 65 голів.

Разом з туринським клубом Недвед чотири рази вигравав Серію А - в сезонах 2001-02 2002-03 2004-05 2005-06, правда, два останніх титули були відкликані після відомого на весь футбольний світ скандалу. Павел завершив кар'єру в 2009 році, але до цього дня продовжує працювати в структурі "Ювентуса".

За збірну Чехії Недвед виступав з 1994 по 2006 роки (91 матч, 18 забитих м'ячів). Крім срібла Чемпіонату Європи-1996 в його медальній колекції також є дві бронзові нагороди, привезені з Кубка Конфедерацій-97 та Євро-2004.

Андрій Бешлей, Футбол24