01:40 Ян Соммер відображає пенальті і виводить Базель в 1/4 фіналу ЛЄ Швейцарці встояли в Пітері | |
Ні, «Барселоною» «Зеніт», звичайно, не став. Хоча
і вийшли всі його одинадцять гравців на матч з величезним бажанням
відігратися і старалися так, як давненько вже цього не робили. Але
каталонського несамовитості, того самого відчуття, що на карту
поставлено абсолютно все, аж до чесного імені, в промороженому-вогкої
пітерської атмосфері таки не спостерігалося. Швидше за все, тому, що одинадцять індивідуальних завзяття не завжди автоматично складаються в завзяття командне. Днем перед грою на офіційному сайті «Зеніта» з'явилися повідомлення про повну довіру до головного тренера і заклик згуртуватися заради перемоги. Його автори знали, про що писати: саме відсутність єдності було головною причиною останніх зенітовскіх невдач. Але в один момент з'явитися воно, на жаль, не може. Головна відмінність «Зеніту» від «Барселони» кинулося в очі при святкуванні гола Вітсель. Якщо на Мессі і вже тим більше на Вілью з розгону вішалася вся команда, то тут все було як завжди останнім часом - не всі навіть підійшли привітати бельгійця. А адже з цього теж складається загальнокомандне «хімія». На відношенні до гри це, слава богу, не позначалося, але тут виявлялася інша хвороба синьо-біло-блакитних: невистроенность взаємодій. Скільки разів Халк ліз на двох-трьох захисників замість того, щоб обігратися з ближнім, з рахунком можна було збитися. А адже цим ближнім, між іншим, найчастіше виявлявся Анюков, який провів учора дуже хороший матч. Чому ж не віддати м'яч людині, гра у якого йде? Зовсім не схожий на себе був Данні, від якого не виходило гостроти (а як він не забив з півтора метрів на 75-й хвилині після відмінної комбінації за участю Бистрова і Кержакова, не пояснить, боюся, і сам португалець), здебільшого без м'яча метався на передній лінії Кержаков, як і раніше залишала бажати кращого взаєморозуміння в середній лінії, де Вітсель в черговий раз відчував себе отакою автономною республікою. І при всьому при цьому «Зеніт» мав повну перевагу над зовсім не слабким європейським клубом, який ще півтора роки тому досить успішно справлявся з самим «МЮ». Уявляєте, який потенціал закладений в пітерському складі і як не по-хазяйськи він зараз використовується?! «Базель» відбивався як міг, майже не думаючи про загрози воротам суперника, хоча швейцарцям напевно було прекрасно відомо, що захищає їх запасний голкіпер, давненько не мав ігрової практики. Матч для Жевнова був складним тільки з однієї причини - існувала реальна небезпека замерзнути. Перевага була повною, а м'яч у ворота йти ніяк не хотів. І сантиметри його від мети відокремлювали, і штанга гостей виручала ... А апофеозом став пенальті, відбитий Зоммером. І не сказати, що швейцарський голкіпер створили в тому епізоді щось видатне, - скоріше йому пощастило з ударом Широкова по центру. І подумалося в той момент, що гра завжди справедлива. А відсутність внутрішньої єдності обов'язково позначається - навіть при величезному бажанні кожного окремо. «Зеніт» вчора розплатився, схоже, за численними боргами останнього півріччя. Що ж, тепер найактуальнішим буде питання про те, чи стануть зенітівці робити нові. «Зеніт» - «Базель» - 1:0 Аксель Віцель, 30 «Зеніт»: Юрій Жевнов, Олександр Анюков, Ніколас Ломбертс, Томаш Губочан, Данні, (Віктор Файзулін, '84), Бруно Алвеш, (Володимир Бистров, '73), Ігор Денисов, Роман Широков, Аксель Віцель, (Олександр Бухаров, '90), Олександр Кержаков, Халк «Базель»: Янн Соммер, Олександр Драгович, Марко Штреллер, (Гастон Саур, '66), Фабіан Шер, Чу-Хо Парк, Аділсон Кабрал, Філіп Деген, (Маркус Штайнхефер, '91), Марсело Діас, Мохамед Салах, Мохамед Ель-Ненни, Валентин Штокер, (Фабіан Фрей, '19) Олександр Кержаков, 15. Аксель Віцель, 78. Ігор Денисов, 72. Роман Широков, 78. - Марсело Діас, 41. Філіп Деген, 56. Фабіан Фрей, 78. Чу-Хо Парк, 85. - Марсело Діас, 45. Роман Широков на 86-й хвилині не забив пенальті (воротар) | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |